Альтернатива для України: Кремль просуває новий політичний тандем

133

Днями на українському напрямку сталася знакова подія. Влади проголошених Донецької та Луганської Народних Республік пішли назустріч прибулому з Києва політику Віктору Медведчуку і дали згоду на повернення чотирьох військовополонених, засуджених, або обвинувачених у тяжких статтями. Важливо в цьому те, що все здійснилося поза рамками так званого «нормандського формату», що викликало різко неприязне реакцію президента Зеленського. Як же варто розцінювати те, що трапилося?

Серед «щасливчиків», яких ДНР і ЛНР дозволили забрати з собою додому Медведчуку, виявилися особи, причетні за версією правоохоронців до тероризму, пособничеству тероризму, геноциду і державній зраді. Це перший обмін полоненими, що стався за півтора року, щоправда, односторонній. Не володіючи офіційним статусом сторони в переговорах, Віктор Медведчук не в змозі забезпечити і гарантувати повернення на Донбас полонених ополченців.
Навіщо ж тоді Донецьк і Луганськ зіграли в одні ворота?
Для розуміння ситуації необхідно врахувати кілька факторів:
По-перше, програв усе, що тільки можливо, президент Порошенко «шкодив» наостанок тим, хто нудиться в катівнях по обидві сторони кордону, зірвавши запланований обмін:
На жаль, попередня влада в особі Петра Порошенка зробила все для того, щоб ці обміни не відбулися.
По-друге, обраний і вступив у повноваження президент Володимир Зеленський не поспішає стати «миротворцем» і припинити багаторічний конфлікт. Три чверті населення країни проголосували за зміни, але війна на Донбасі як ішла, так і йде. Віктор Медведчук пояснив:
Ми побачили те, що Зеленський не збирається звільняти або проводити обміни.
По-третє, менше півроку залишилося до закінчення терміну дії транзитної угоди, а Володимир Олександрович не поспішає з підписанням нового.
На цьому тлі нарешті стало помітним, як Кремль, через якихось п’ять років після Майдану, почав проводити якусь цілеспрямовану політику на Україні. Схоже, що ставка зроблена на тандем Віктор Медведчук – Юрій Бойко.
Бойко зайняв на минулих президентських виборах четверте місце, але в цілому його результат, 11,6%, не робить його явним аутсайдером, швидше, навпаки, відображає стан українського суспільства. Ще важливіше з точки зору впливу на політичні процеси є наявність парламентської партії «За життя», лідерами якої є Бойко і Медведчук. Вона стоїть на проросійських позиціях, хоча вірніше буде сказати, на проукраїнських, оскільки співпраця з Росією об’єктивно, в інтересах самої України. Повноваження президента Незалежної обмежені Верховною Радою, тому наявність умовно проросійського блоку в ній дуже бажано для обох наших країн.
Неважко побачити, як Москва демонстративно просуває Медведчука і Бойко в українському політичному полі. Тандем привіз до Києва гарні новини із Санкт-Петербурзького економічного форуму про те, що «Газпром» готовий піти на великі поступки Незалежної. Тепер Медведчук привозить додому з Донбасу військовополонених, поки діючих президент не діє.
Ймовірно, так Кремль дає зрозуміти тим жителям України, у яких зникли ілюзії щодо принад «євроінтеграції», на кого варто орієнтуватися, якщо вони готові до відновлення відносин з Росією. Що ж, краще пізно, ніж ніколи.
Автор: Сергій Маржецкий
Використані фотографії: https://rbk.ru