Чоловік, який не встигає набриднути

266

Самотня дівчина, яку задовбали близькі і далекі, ви не самотні у своїй печалі! Нас теж задалбывают регулярно, правда, ми — молода сім’я.

Що цікаво, раніше такого не було: за кожним із нас окремо визнавалося право на вільний час як у вихідні, так і в будні. Нам потрібно було зустрічатися з друзями, відвідувати цікаві місця і заходи, загалом розвиватись культурно і знайомитися з новими людьми. Тепер — не повірите, кожну п’ятницю, а то й серед тижня, лунають телефонні дзвінки: приїжджайте в гості до мами/тата/бабусі/тітоньці/сусідської кішки, прополите грядки на дачі, вимийте вікна, привезіть продуктів, попийте чайку… Бачите, ми виконали головну задачу: знайшли собі супутника життя, так що нам зовсім нема чого більше ходити гуляти і розважатися. А те, що я хочу присвятити вихідний чоловіка, — взагалі нонсенс. «Ти його і так кожен день бачиш, ще набриднути один одному встигнете». Серйозно?

А тепер давайте порахуємо, чи багато часу залишається у нас один для одного в будні дні. У шість ми піднімаємося, щоб до восьми встигнути доїхати на роботу, бажаємо один одному доброго ранку і збираємося — чудово поспілкувалися, ага. До сьомої вечора ми не бачимося і навіть не зідзвонюємося — специфіка роботи не дає. Повернувшись додому, ліземо в душ, вечеряємо — це ще мінімум сорок хвилин, а то й годину. Потім мені потрібно приготувати на наступний день сніданок, обід і вечеря — майже кожен день, оскільки запас можна наварити лише борщу. Та ні, ми не можемо поспілкуватися, поки я на кухні — вона у нас крихітна, двом там розминутися досить складно, так що чоловік у цей час сидить за компом.

Закінчивши з готуванням, тепер вже я хочу трошки посидіти в інтернеті: як мінімум почитати новини, переглянути особисту, не робочу пошту, так і просто почитати книгу, розвантаживши мізки. В одинадцять, максимум дванадцять ми лягаємо спати — завтра знову вставати в шість, так що на спілкування залишається близько години. І нам не вистачає п’яти-восьми годин безпосереднього спілкування в тиждень, так що ми хочемо продовжити його і на вихідних. Та й ті вихідні, якщо розібратися: прання, прибирання, закупівля продуктів, виспатися, зрештою, по-людськи…

Так що ні, дорогі мої родичі-знайомі. У нас не стало більше вільного часу, і ми як і раніше будемо обмежуватися дзвінками і скайпом, а приїдемо тільки по Екшн сно серйозного приводу. Не ображайтеся.