Контрабандевайс

120

Мене втомили співробітники однієї з найбільших російський бібліотек, Російської Національної (при всій до неї повазі). Тобто самі співробітники, звичайно, ні при чому — правила адже не вони пишуть, — але мені так і хочеться поставити кілька запитань.

Чому в бібліотеку не можна вносити аудіоплеєри і радіоприймачі? Так, як це ні дивно, у залі далеко не завжди ідеально тихо, і навушники іноді просто необхідні, щоб зосередитися і попрацювати. Чому я повинна здавати дорогий плеєр в камеру зберігання, яка, як відомо, відповідальності не несе? Чи мені з самого ранку потрібно згадати, що я збираюся в бібліотеку, і цінних речей з собою не брати?

Чому зошити-ручки у великих пакетах можна вносити, а сумки для ноутбуків не можна? Ви б самі спробували потаскаться по поверхах з адаптером, мишею і самим ноутбуком у руках. Ах так, ще і з книгами — ймовірно, в зубах.

Навіщо потрібно робити відмітку в читацькому листку про те, що я приходжу в бібліотеку з ноутбуком? Кажете, проти злоЕкшн ства? Так там ні марка не записана, ні інші дані. Штамп просто. Ніхто не заважає чужий ноут зареєструвати — не дай бог, звичайно. А час спливає. Спасибі, що хоч гроші за користування розетками брати перестали.

Я розумію, чому не можна вносити фотоапарати. Ось тільки проста чорно-біла копія у вас коштує шість рублів, а може вже і більше. Про ціни на кольорове копіювання, не кажучи вже про скануванні, згадувати страшно. Явно не для студентів.

Тому величезне спасибі двадцять першого століття: з ним у наше життя прийшли мобільні телефони, успішно замінюють і приймач, і фотоапарат, і плеєр. Головне, щоб це працівники бібліотеки не прочитали, а то раптом заборонять?