Красиво — терпіть!

264

Купую взуття. Туфлі на низеньком підборах, з ремінцем, за формою — чисте ретро. Зручно, красиво.

— Е-е-е… Дівчина! — вигукує продавщиця.

Я настораживаюсь. Мені? Я одружена, діти — не дівчина вже я. Навколо нікого. Значить, мені!

— Що?
— Ну що ж ви собі таке взуття-то берете?
— Яку?
— (З огидою.) Зручний! Адже ви ж ще все-таки молода…
— А яку треба?
— Гарну! — киває продавщиця на ряди модного взуття.
— А ходити-то в ній як? Незручно ж…
— Терпіти треба!