Милі сваряться — тільки тішаться

160

Ну відмінно, ви вислухали сповідь людини. В принципі, правильні речі говорить, та й керівництво до дії відмінне, але…

Як часто буває, навіть між люблячими людьми трапляються шорсткості. Іноді цілком банальні. Він сова і приходить додому о 20:00. Вона жайворонок і з’являється вдома до 17:00. Спати лягають із розривом у три години. Йому треба годину-дві часу прийти в себе після роботи, як втім, і їй. Але розбіжність графіків призводить до того, що він робить роботу по дому, коли вона спить. А коли вона вовтузиться і готує, він валяється на дивані з ноутом. Її це дратує: чому він відпочиває, коли вона оре? Все — конфлікт.

І обидва люблять один одного, зауважте. У мене взагалі все до безумства просто: я не можу довго злитися на кохану людину. Знаєте, як вибух такий: різко спалахнув через фігні (ну от якого вона мене весь час перебиває?), пошумів, віЕкшн шов, через п’ять хвилин вже забув. Розумію, складно зрозуміти, але постарайтеся… Через п’ять-десять хвилин після скандалу, він вже здається настільки порожнім і дрібним, що про нього забуваєш, безвідносно того, хто правий. Навпаки, напливає напад любові у формі: «Ну ось, як я міг з тобою сваритись».

Є таке народне поняття «італійська родина». Все саме так — скандали, крики, летить посуд. Виникають швидко і закінчуються пристрастю. Темперамент, буває.

Люди дуже різні. Он, компанія молодих хлопців, цілком нормальних, не гопота, сміється над пролившим на себе кетчуп іншому: «ти лошара, ги!» Посміялися, і все на цьому. А де-то, подібні слова можуть бути сприйняті, як моторошне образа. Рамки «бруду» варіюються. І дуже може бути, що «потворний тупиця» для цього конкретного чоловіка менш прикро, що «кумедний товстун».

Не судіть інших. А коло спілкування вибирайте по собі.