Нелегальні абортарії Росії: кошмари приватних клінік

162


За даними Моз, в середньому за останні сім років російські жінки щорічно робили більше 760 нелегальних (в офіційній статистиці вони називаються кримінальними) абортів — цифри варіюються від 154 в 2014 році до 3489 в 2016-м. Журналіст Анастасія Платонова вивчила, хто і як робить в Росії кримінальні аборти і чому їх число може зрости, якщо переривання вагітності виведуть із системи ОМС.
У липні 2017 року до медсестри сільської амбулаторії в Ставропольському краї Олені* звернулась місцева жителька. Пацієнтка перебувала на 12-13-й тижня вагітності і хотіла перервати її — грошей на виховання дитини не було.
За версією слідства, Олена погодилася допомогти пацієнтці за 5000 рублів. Спочатку вона запропонувала їй випити препарат «Сайтотек» (використовується для медикаментозного аборту. — Прим. ТД). Та погодилася, але препарат не спрацював, і через два дні Олена зробила жінку «масаж матки» і укол, а пізніше ввела пацієнтці катетер Фолея (урологічний, іноді використовується в якості методу стимуляції пологів. — Прим. ТД). Незабаром після цього у жінки піднялася температура — до 38,9, стали набрякати ноги. Сестра жінки викликала швидку допомогу, на виклик приїхала Олена і витягла катетер, запевнивши її, що вагітність перервана.
Через кілька днів пацієнтка стала втрачати свідомість, її нудило, мучили болі. Швидка доставила жінку в лікарню, де лікарі встановили, що вагітність триває. Незабаром після цього у жінки все ж трапився викидень, проти медсестри порушили кримінальну справу, засудили до умовного терміну і заборонили обіймати посади в закладах охорони здоров’я протягом двох років. Зараз Олена працює фармацевтом.
Бар’єри
Робити аборт без звернення до лікаря жінки змушені з багатьох причин, вважає Ребекка Гомпертс, лікар-гінеколог з Амстердама і засновниця організації «Жінки на хвилях». У Росії це нерідко відбувається з-за складного матеріального становища, недоліків у системі охорони здоров’я (коли поблизу немає доступних клінік, де можна виконати переривання вагітності), домашнього насильства, проблем з документами, стигматизації, при якій жінки бояться осуду.
У травні 2014 року медсестра Ірина* чергувала в лікарні хакаси селища міського типу. На чергуванні до Ірини підійшла її знайома, яка пояснила, що вагітна, термін — приблизно вісім тижнів. Одна дитина у неї вже був, і жінка хотіла зробити аборт. Тоді Ірина просто відвела свою знайому у вільну палату, а в десять вечора піднялася з нею разом в хірургічне відділення і зробила аборт кюреткой (медичний інструмент, який використовується в хірургії для видалення (вискоблювання). — Прим. ТД). Під час операції сталася перфорація шийки матки, почалася кровотеча, Ірині довелося викликати машину, і її знайому відвезли в районну лікарню, а проти медсестри порушили справу за статтею 123 Кримінального кодексу (незаконне переривання вагітності). Зараз Ірина працює медсестрою в тій же лікарні.
«Бар’єрами на шляху до отримання медичної допомоги можна назвати «тиждень тиші» (обов’язкове очікування між зверненням до лікаря і безпосередньо перериванням вагітності. — Прим. ТД) та обов’язкову консультацію психолога, — розповідає тимчасовий радник ВООЗ з проблеми профілактики ІПСШ та небажаної вагітності, доктор медичних наук Галина Дікке. — У чому мета обов’язкового психологічного консультування? У спробі держави відмовити жінку відмовитися від переривання вагітності в користь народження дитини».
За її словами, такі заходи позначаються як на здоров’я жінок — кожен тиждень очікування подвоює ризики ускладнень, так і на матеріальному становищі: з-за психологічного консультування жінки втрачають мінімум один робочий день і 2080 рублів відповідно, говориться в статті Дікке від 2014 року.
Ефективність таких заходів невисока: за даними міністра охорони здоров’я Вероніки Скворцової, озвученими на засіданні уряду 30 грудня 2017 року, завдяки консультування від аборту відмовляються всього в 5% випадків від загального числа переривань вагітності) або в 7% випадків, якщо не враховувати мимовільні аборти (викидні).
«Мамі нічого не сказала»
У 2013 році 15-річна школярка Уляна* з підмосковного селища дізналася, що вагітна: «Я зробила тест, [там] дві смужки. Природно, я мамі нічого не сказала, пішла в нашу лікарню, до гінеколога. Лікар мене подивилася на кріслі, приблизно сказала, що термін три місяці, вже нічого не зробиш».
За словами Миколи*, батька дитини, вони разом почали шукати спосіб перервати вагітність і знайшли за оголошенням у газеті приватну гінекологічну клініку в Москві, де погодилися зробити аборт і видали Уляні таблетки. Послуги клініки обійшлися приблизно в 15 000 рублів. 14 лютого, коли термін вагітності становив приблизно 16 тижнів, в Уляни стався викидень, викликаний таблетками для переривання вагітності. З-за сильної кровотечі дівчина втратила свідомість, її доставили в реанімацію. Було порушено справу, у Миколи взяли підписку про невиїзд, допитували також таксиста, який возив Миколая, Уляну і її мати в Москву, але невдовзі розслідування було припинено.
В культурі нашої країни яка народжує жінка — посудина, з якого необхідно дістати вміст. Посудина, звичайно, потрібно зберегти для подальшого використання, але думати про його почуття та благополуччя — не найважливіша задача
Знизити число небезпечних абортів може допомогти сексуальну освіту, коли підлітки отримують знання про методи контрацепції і фізіології, а також доступність медикаментозного аборту, вважає Ребекка Гомпертс: «Сексуальна освіта — це просто сама основа, треба вчити підлітків, як вести сексуальне життя, отримуючи від цього задоволення, і при цьому уникати незапланованої вагітності або захворювань».
З нею солідарна Галина Дікке: «ВООЗ ініціювала дослідження в області медикаментозного аборту саме для того, щоб зменшити тяжкість кримінальних абортів у країнах, що розвиваються. Щоб медикаментозний аборт з’явився у системі ОМС, у 2011-2012 роках нами була виконана величезна робота. В результаті регіони прийняли тарифна угода з ОМС, і тепер медикаментозний аборт можливо зробити безкоштовно».
У статті Дікке від 2014 року виявлено прямий взаємозв’язок між доступністю медикаментозного переривання вагітності і числом кримінальних абортів: так, в Кемеровській області медикаментозний аборт був введений в ОМС у 2009 році і за три роки (з 2009-го по 2012-й) число кримінальних абортів знизилося в 15 разів (45 випадків проти 3).
«Якийсь бум»
Ці висновки підтверджує і акушер-гінеколог відділення оперативної гінекології міської клінічної лікарні Благовещенська Володимир Височинський. За його словами, в той час, коли препарати для медикаментозного аборту не були доступні в Росії, в регіонах, що межують з Китаєм, була широко поширена практика аборту за допомогою міфепристону, виробленого в Китаї.
«У 2010 році медикаментозні переривання вагітності тільки починалися. Тоді [на медикаментозні аборти] був якийсь бум, хтось спеціально ввозив ці препарати сюди з Китаю, [жінки] самі рекламували, самі робили. До нас ці пацієнтки надходили з сильною кровотечею, неповним абортом, інфікуванням. Деякі не визнавалися, а деякі говорили самі, особливо перебуваючи в тяжкому стані, або ми дізнавалися через родичів, що вони приймали такі таблетки».
В ту хвилю в 2010 році потрапила і подруга Катерини* з невеликого міста в Іркутській області, педіатр Ганна. Одного разу вранці Анна зателефонувала Катерині і попросила її приїхати, посилаючись на погане самопочуття. Катерина приїхала, але двері їй ніхто не відкривав. Тоді вона додзвонилася до чоловіка жінки. Коли той приїхав і зміг відкрити двері, Катерина побачила, що її подруга лежить на підлозі без свідомості в калюжі крові. Вже після того, як Ганна виписалася з лікарні, де провела близько місяця, Катерина дізналася, що її знайома зробила медикаментозний аборт китайськими таблетками: два дні їй було погано, а після цього вона відвела дитину в садок, повернулася додому і втратила свідомість.
За словами Высочинского, зараз такого «буму» немає, так як медикаментозний аборт доступний в державних клініках, але окремі випадки продовжують відбуватися.
У серпні 2014 року 20-річна Ольга* з Сочі купила з рук препарати для медикаментозного переривання вагітності, вироблені в Китаї. Ольга була на 11-му тижні вагітності і сильно нервувала: «[Думала,] мені рано, нелюбимий чоловік, свого куточка нема, батьки далеко, я одна, ні роботи, нічого», — писала Ольга на форумі. Дівчина пила таблетки чотири дні — все це час у Ольги болів живіт і її нудило. Але вагітність продовжилася, і в лютому наступного року у неї народилася здорова дочка.
Зараз таблетки для медикаментозного переривання вагітності також можна купити в інтернеті — на сайтах великих інтернет-аптек, так і в профільних онлайн-магазинах, але тут часто немає ніяких відомостей про організацію. Покупцям пропонуються французькі, російські та китайські препарати, зазвичай продаються набори (міфепристон і мізопростол), ціна набору починається від 2000 рублів.
Подібні процедури несуть певні ризики, так як жінка при цьому не спілкується з лікарем, а в ряді випадків сама розраховує дозування, але в цілому дослідження підтверджують, що для медикаментозного аборту досить онлайн-консультації лікаря (за умови, що у жінки немає важких хронічних захворювань, вона зможе звернутися до лікаря у разі ускладнень і не знаходиться в ситуації домашнього насильства). У цьому випадку ризики ускладнень при медикаментозному аборті без особистої консультації лікаря можуть бути навіть нижче, ніж при хірургічному аборті. Так, в Росії ймовірність ускладнень хірургічного аборту варіюється і може досягати 18%. ВООЗ вважає кюретаж самим небезпечним і небажаним методом переривання вагітності, в тому числі з-за ризику ускладнень. При цьому ризики при проведенні медикаментозного аборту на термін до 11 тижнів не перевищують 3%.
Статистику по перериваннях вагітності, що жінки проводять без очної консультації з лікарем, призводять очолювана Ребеккою Гомпертс організація «Жінки на хвилях» і дочірня організація «Жінки в мережі». На їх сайті жінки, які хочуть зробити аборт, але з різних причин вирішили не звертатися до лікаря, можуть пройти невеликий опитувальник, отримати докладні інструкції по прийому препаратів для медикаментозного аборту, особисту консультацію лікаря (по електронній пошті), а жінки з країн за пожертву отримують поштою посилку з препаратами для медикаментозного переривання вагітності. Згідно з опитуванням, проведеним в січні 2007 року, тільки в 8% випадків жінкам знадобилася медична допомога з-за неповного аборту і ще у 3% випадків жінкам довелося пропити курс антибіотиків через інфекційних ускладнень.
В системі — поза системи
Зараз у структурі російського охорони здоров’я, незважаючи на ряд перешкод, жінка може реалізувати своє право на репродуктивний вибір. Але ситуація може змінитися, хоча заборонні ініціативи поки не отримували підтримки Думі. Одним з перших про необхідність вивести аборти із системи ОМС висловився в 2010 році Всеволод Чаплін. «Варто поставити питання про те, щоб платники податків не платили за аборти», — заявив глава Синодального відділу РПЦ, а в 2011 році Патріарх Кирило теж запропонував уряду «виключити вчинення абортів на кошти платників податків». Тоді ж у законодавстві з’явилося положення про обов’язкові днями очікування («тиждень тиші»). Згодом депутати намагалися ввести часткову заборону на аборти в 2013 і 2015 роках, але законопроекти були відхилені.
У 2017 році рух за повну заборону абортів оголосило про збір мільйони підписів, але в жовтні того ж року законопроект про виведення абортів ОМС був відхилений Думою. У січні 2019 року було знову оголошено про створення робочої групи для обговорення ініціативи, а дані опитування «Левада-Центру» показали, що за 20 років число людей, які вважають аборт неприпустимим, зросла втричі.
Галина Дікке вважає, що висновок абортів системи ОМС є неприпустимим: «Це катастрофа, робити цього не можна ні в якому разі. Що залишиться жінкам? Платні аборти. При цьому необхідно розуміти, що в Росії в зоні бідності живуть близько 20% населення. І ці жінки не можуть собі дозволити витратити гроші на переривання вагітності, адже процедура медикаментозного аборту коштує близько 6000 рублів. Який вихід у них є тоді? Кюретка».
З нею солідарна Гомпертс: «Будь-яке обмежує зміна в законодавстві негативно позначиться на жінках, в першу чергу на жінок з найуразливіших верств суспільства. Часто кампанії за обмеження безкоштовних абортів ведуться зі слоганами на кшталт «Нехай заплатять», що теж принижує жінок».
* Імена героїв змінені.