Придбайте, люди добрі

208

Мені 6 років. Я граю у дворі в пісочниці з іншими дітьми. Поруч Ощадкаса, наші мами стоять у черзі, а всім нам, дітям, суворо-пресуворо заборонено кудись з пісочниці відлучатися. До майданчику підлітає захекана жінка з дитиною півтора-двох років, кидає в простір: «Посидь з дітками, вони за тобою доглянуть», — і йде в Ощадкасу. Дитина, покопавшись в пісочку, розвертається і невпевнено тупає в бік виходу з двору на вулицю. Ми, діти, розгублено дивимося один на одного, розумом розуміючи, що не можна залишати одного такого малюка, але піти від пісочниці не можемо, інакше потрапить від матерів. З Ощадкаси виходить мама малюка. Ми їй повідомляємо, що дитина пішов. З криком «що ж ви за дитачкой не догледіли?!» матуся кидається шукати чадо.

Мені 12 років. Мама з татом вирішуються на третю дитину, «щоб оновити відносини». Народився брат у результаті виявляється нікому не потрібен. Батькові під п’ятдесят, він то працює, то довго хворіє, і вдома воліє спати цілими днями. Мама, прикриваючись роботою, на цілий день зникає (тільки чомусь потім дзвонить додому з квартир подружок). Середній брат віддає перевагу цілими днями зависати у друзів. Під виглядом допомоги батькам молодшого брата скидають мені на руки, і років п’ять я фактично заміняю йому мати.

Мені 26. У мене син. Домохозяйствую, бо як сина з-за проблем зі здоров’ям в садок не можна. Дві сусідки намагаються спихнути на мене своїх дітей і дуже ображаються, що я не хочу заодно наглядати і за їх чадушками.

Син пішов в школу. Район приватних будинків, школа досить далеко, тому перші три роки дітей на заняття приводили батьки. Мама однієї з однокласниць сина вирішила скористатися тим, що ми живемо по сусідству. Коли вранці ми з сином проходили повз їхні будинки, маман виштовхувала дівчинку з хвіртки зі словами: «Ось з ними до школи Екшн деш». Коли мій син захворів, ця сусідка до мене ще й з претензіями ходила, що не попередили, тому їй довелося тиждень самій водити дочку в школу.

Мені 38. Я звільнилася з роботи, з фінансами в родині все гаразд, так що вирішую влаштувати собі безстрокову відпустку. Подружка починає прозоро натякати, що їй терміново потрібно виходити на роботу, раптом я знаю жінку-домогосподарку, яка погодиться безкоштовно наглядати за дворічною дитиною?

І ось я бабуся. Невістка після двох років новомодного материнства з годуванням на вимогу, спільним сном та інших слінгів вже лізе на стіну, тому як дитина висить на матері 24 години на добу. І невістка страшенно ображена на мене, 48-річну бабусю, яка чомусь не бажає жертвувати заради онука своїм активним способом життя.

Дорогі матусі, ви задовбали своїм бажанням спихнути своїх дітей на чужі плечі! Народжувати чи ні — це ваш особистий вибір, так що соизвольте порівнювати свої потреби зі своїми можливостями і не задовбувати оточуючих своїми дітьми.