Професійні мільйонери

254

Дивлюся я футбол, дивлюся на зірку збірної нашого суперника (а до того почитав пару статей по темі) і думаю: от у нас прийнято говорити, що футболісти отримують багато, на полі бігають 11 мільйонерів, футболісти зажрались і т. д. Межа мрій — щоб спортсмени отримували копійки, а лікарі (пожежники, потрібне підставити) — мільйони. І така точка зору, як не дивно, мене задовбали.

Почнемо з пункту про зарплати. Ну, по-перше, футболістів у головному російському дивізіоні всього чоловік п’ятсот. Повторю: п’ятсот. На всю величезну багатомільйонну країну. І отримують вони аж ніяк не порівну — з цих п’ятисот багатомільйонні контракти мають чоловік сто, може, менше, інші ж мають досить скромні (за спортивними мірками) зарплати. По суті їх можна порівняти з топ-менеджерами найбільших компаній. Вони — кращі у своїй справі в країні, подобається це комусь або не подобається. Впевнений, що світила медицини, кращі лікарі нашої країни, працюють теж далеко не за копійки.

По-друге, футболіста, як і кавалергарда у відомій пісні, вік недовгий. Довше, ніж у багатьох інших спортсменів типу гімнастів або фігуристів, але все одно. У 35 років уже, як правило, завершують кар’єру. А що далі? В тренери або коментатори йдуть не всі, а є, уявіть собі, хочеться всім. Тоді як у лікарів я такого вікового цензу не знаю — лікуй, поки лікується.

По-третє, як я вже сказав, вони отримують стільки, тому що вони кращі. А, як ви кажете, ходити пішки по полю вони можуть з різних причин — фізичної втоми, наприклад. Так-так, втоми. Знаєте це відчуття, коли ноги забиваються і ти вже ніби і хочеш, але просто не можеш далі бігти і волею-неволею переходиш на крок? Бігати дев’яносто хвилин з прискореннями — заняття не з легких. За матч середній футболіст пробігає близько 10 кілометрів — кожен з вас так зможе?

Ну і по-четверте. Всі мріють розігнати «цих нероб мільйонерів» і зібрати народну команду, яка буде всіх рвати за копійки. Одразу розчарую, поки ви не побігли такі команди збирати, — не буде. Бо ніяка самовіддача ніколи не замінить класу. Якщо ти не вмієш грати в футбол, то ти можеш померти на полі разом з усіма товаришами, але ти програєш будь «команді мільйонерів» з сухим розгромним рахунком. Ви хочете знати, як грають ті, для кого футбол — не основне джерело доходу і хто не заробляє мільйони? Будь ласка. Відкрийте будь-який матч збірної Люксембургу, Ліхтенштейну, Андорри, Сан-Марино і дивіться собі. У них там немає професійних футболістів (може, один на весь склад), вони горді і б’ються за країну… Що, не подобається? Рахунок 0:5, 0:6 від не найсильнішою збірною, нічия — вже національний свято… Я ж попереджав — першими будете в лавах незадоволених. «Ось, козли кривоногі, грати не вміють… А все тому, — скаже тоді хто-небудь з вас, — що вони отримують мало. І мотивації грати в футбол у них немає». Заради чого там корячитися і вмирати на полі, якщо твоя праця — фізична праця, хто б що не говорив — ніхто гідно не оплатить?

До речі, і в гаряче улюбленому вами СРСР спортсмени тільки називалися любителями, а по суті, крім спорту, нічим вони не займалися і приписку до тим чи іншим структурам і підприємствам мали чисто формальну, щоб за дармоїдство не посадили. А спортсмени рівня збірної СРСР і отримували, не повірите, багато. За тодішніми мірками, звичайно ж.

Ну і так, я не футболіст збірної. Я простий вболівальник, такий же, як і ви. Просто задовбали. Думайте своєю головою, міркуйте — і буде вам щастя.