Романтичний герой, аморальний тип і спонсор сепаратистів

13

Джордж Байрон вражав сучасників поетичним талантом, політичними поглядами і сексуальною розкутістю.
Рік видання: 1988
Країна: Монако
Хоча родові корені Байронов сходили до лицарям Вільгельма Завойовника і шотландських королів, сім’я збідніла ще до народження Джорджа, тому від своїх однокашників він вирізнявся хіба що кульгавістю і слабкістю до жіночої статі. У 10 років він пристрасно закохався в свою двоюрідну сестру, а через три роки, коли та вийшла заміж, переключився на іншу кузину. У 1798 році життя Байрона круто змінилася: помер його двоюрідний дід, залишив хлопчикові величезний статок та титул пера. Новоявлений барон взявся за розум і зацікавився англійською літературою. Це спонукало його самого взятися за перо.
Поетична творчість швидко принесло Байрону європейську славу. Говорячи сучасною мовою, він став поп-зіркою: у нього з’явилися натовпи прихильниць, кожен його крок широко обговорювався в пресі. Байрон у своїх поемах придумав образ романтичного героя й намагався у всьому йому відповідати. Навіть його виступ у Парламенті, присвячене захисту прав луддитів і католиків, друкувалися окремими брошурами і розкуповувалися шанувальниками.

У січні 1815 року Байрон одружився на Ізабеллі Мілбенк, в грудні у них народилася дочка Ада. Через місяць після пологів дружина раптово покинула чоловіка і виїхала з малятком до батьків, навідріз відмовившись пояснювати свій вчинок. Невтішний Байрон присвячував втікачку любовні елегії, які друкувалися в газетах. По Лондону поповзли різні чутки про причини розриву. Надалі з’ясувалося, що поет зраджував вагітній дружині, і добре б тільки з жінками, але і з молодими людьми. Такий різнобічності вихована в англійській строгості дружина перенести не змогла.
Оговтуватися від краху сімейного вогнища Байрон виїхав до Швейцарії, де жив разом з сімейним подружжям Персі і Мері Шеллі. З альпійських відрогів його зірвала звістка про початок грецької революції. Поет загорівся ідеєю звільнити Елладу від турецького панування. Він продав одну зі своїх англійських маєтків, купив кілька кораблів і на чолі загону добровольців вирушив боротися за незалежність Греції. Прибувши на місце, поет виявив, що греки борються не лише з турками, але і між собою, намагаючись урвати якомога більше від щедро лунали Байроном грошей. Остаточно розчаруватися у своїй затії лорд Байрон не встиг — він захворів жовтою лихоманкою і 19 квітня 1824 року помер у місті Миссолунги. Поетична слава лорда Байрона надовго пережила його скандальну популярність і політичні досягнення.