Собачий гавкіт дратував водяного монстра

73

Англійський журналіст Фредрік Вільям Холідей в 1930-х роках захопився криптозоологией і надалі присвятив цій справі все своє життя. Особливо продуктивними в нього видалися 60-е і 70-е роки.
З-за того, що Холідей особливо любив риболовлю, його найбільше цікавили водяні монстри начебто шотландської Нессі або канадського Огопого. А в 1968 році він приїхав в Ірландію, щоб вивчити один примітний інцидент, що трапився у тому ж році (Паранормальні новини — paranormal-news.ru).
В районі крихітного заболоченого озера Лох Нахуин (Lough Nahooin) жив чоловік на ім’я Стівен Койн і одного разу увечері 22 лютого 1968 року він пішов до болотистого ділянки біля озера, щоб набрати торфу. З собою Стівен взяв свого 8-річного сина і собаку.
Було ще зовсім світло і досягнувши торф’яних покладів, Стівен взявся за роботу, але раптом помітив біля берега у воді щось велике і чорне. Подумавши, що це його собака заліз у воду, чоловік свиснув їй, щоб покликати до себе, але пес прибіг з іншого боку.

«Після цього він побачив, що у істоти у воді була округла голова на товстій шиї. Істота плавало туди-сюди, але не спливав від берега, а з води іноді з’являлися і інші частини його тіла, схожі на два горба. Іноді було видно плоский хвіст.
Собака бігала по березі і стала гавкати на це істота, а його собачий гавкіт здається дратував, так як воно высунуло голову з води ще далі. Стало видно довгу, пружну і гладеньку шию, а шкіра істоти була без луски і нагадувала шкіру вугра.
У якийсь момент гавкіт пса так дістав монстра, що той розкрив пащу і почав швидко плисти до берега. Койн побачив це і підкликав до себе собаку, схопивши її за нашийник. Після цього монстр загальмував, а після розвернувся і знову став повільно плавати в колишньому стилі.
Синочок Койна до того часу був посланий бігти додому і розповісти про водяному чудовисько матері. Після цього пані Койн прийшла до них і теж побачила це істота.
І Койн і його дружина вирішили, що в довжину воно не менш 12 футів (3,6 метра) і обидва не змогли розглянути очей на його голові. При цьому жінка побачила на тій же голові два виступи на кшталт ріжок. Зубів у пащі не бачив ні Койн, ні його дружина, а колір самої пащі описувався чоловіком як блідий.
Собачий лай раздражал водяного монстра Тайны и мифы
До озера потім прийшли й інші члени сім’ї Койнов і все в той вечір бачили монстра сім осіб. Лише коли стало зовсім темно люди покинули болотистий берег і пішли додому».
Природа цієї дивної істоти так і залишилася нез’ясованою, і до того ж ніхто з Койнов більше ніколи це істота в озері не зустрічав. І інші люди теж не зустрічали. Власне випадок Койнов був лише другим і останнім спостереженням цієї істоти в мелковатом озерці Лох Нахуин. Перший випадок був у 1948 році і тоді істота описали як «гігантський вугор».
Чим міг бути загадковий звір? Дійсно величезним прісноводним вугром-мутантом? Проте існування таких риб поки науково не підтверджено. Морські вугрі можуть бути великими, але прісноводні таких розмірів ніколи не досягають. І у них також немає ніяких рожек на головах.