Свинина по-людськи

375

Працював я колись директором невеликого ринку. Всяке траплялося. Одного разу, наприклад, після перевірки стоїмо ми з санітарним лікарем, ще не встигли зняти білий халат, біля м’ясних прилавків і по-дружньому розмовляємо. До нас підходить інтелігентного вигляду дідок у костюмі і питає:

— Ви, я так розумію, тут головний?
— Так.
— Знаєте, я тут у вас нещодавно свинину купував, — поступово переходячи на шепіт, говорить він. — І знаєте що? Це не свинина. Не свинина це! Це… Чоловічина! — заходиться він криком.

У нас очі по п’ять копійок. Добре, лікар не розгубився:
— Я тут нещодавно робив обхід. Покажіть, в якому ряду ви м’ясо купували.

Дідок махає рукою в напрямку одного з рядів.
— А, — відповідає лікар, — ви не турбуйтеся. В тому ряду тільки свинина, чоловічина у нас в іншому.
— Спасибі вам, молодий чоловік. Раз ви, видно, лікар, то я вам вірю, — каже дідок і йде.